NASA відправить марсіанський зонд до Элизию

0
13

Американське аерокосмічне агентство повідомило про попередньому виборі місця посадки марсіанського дослідницького апарату «Інсайт» (InSight), повідомляє Lenta.ru. Чотири можливих точки знаходяться на південь від нагір’я Элизий неподалік від екватора планети і порівняно недалеко від місця посадки марсохода «Кьюріосіті».

Кожне з чотирьох місць являє собою еліпс 130х27 кілометрів. Існуючі технології посадки марсіанських зондів дозволяють з 99-відсотковою впевненістю стверджувати, що спрямований у центр такого еліпса апарат досягне поверхні всередині її кордонів; велика піввісь еліпса витягнута з заходу на схід. Рівнина поблизу одного з найбільших вулканічних нагір’їв Марса вибрана з урахуванням двох обмежень, які поставили перед розробниками програми інженери.

Перше обмеження зачіпає широту місця висадки. Занадто високі райони, околиці полюсів планети, були відкинуті через нестачу сонячного світла, який необхідний для сонячних батарей апарату. Використовувати радіоізотопні джерела живлення на зразок тих, які встановлені на марсходе «Кьюріосіті» не дозволяв бюджет проекту і обмеження на масу зонда, а наукова програма розрахована на один марсіанський рік, тому обмежитися більш коротким строком було не можна. Друге обмеження наклала висота місця: всі високогірні райони відкинули через те, що розріджена марсіанська атмосфера не дозволяла скинути швидкість спускного апарата перед посадкою.

У список, що задовольняє цим двом критеріям, потрапило 22 можливі місця посадки, причому 20 з них опинилися поблизу Елізія. Після того, як вчені відкинули занадто вітряні місця, майданчики з великою кількістю великих каменів і ділянки, де повинна була виявитися занадто твердий грунт, у короткому списку залишилося 4 пункту. Так як відстань між ними порівняно невелика, остаточне рішення буде прийнято пізніше.

Проект «Інсайт» передбачає висадку на Марс стаціонарного апарата, який пробурить в грунті свердловину глибиною близько чотирьох метрів (в залежності від умов місцевості, її глибина може варіюватися від 2,7 до 4,5 метрів). Розміщені в зануреному зонді температурні датчики дозволять оцінити потік тепла з глибин планети і на основі цієї інформації геофізики сподіваються уточнити свої уявлення про внутрішню структуру планети. У строгому сенсі слова свердловина буде пробурена, а пробита: розробляється Німецьким аерокосмічним центром (DLR), інструмент не высверлит, а продовбає отвір у ґрунті.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here